- розвалькуватий
- —————————————————————————————розва́лькуватийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розвалькуватий — а, е. 1) Позбавлений спритності у рухах; вайлуватий. || Позбавлений підтягнутості, недбалий (про позу). 2) Здійснюваний з перевалюванням, хитанням з боку на бік (про ходу) … Український тлумачний словник
розвалькуватість — тості, ж. Абстр. ім. до розвалькуватий … Український тлумачний словник
перевалистий — (про ходу з розхитуванням тулуба), розвалькуватий, перевалькуватий; розхлябаний (властивий незібраній людині); вихлястий (з вигинаннями) Пор. непевний I, 1) … Словник синонімів української мови